Кінбурнська Коса – місце особливе, тихе, для бажаючих не тільки відпочити, а й зануритися в світ природи, відчути себе вільним. Відключитися на час від суєти зовнішнього світу.
Велика частина Кінбурнської коси – це заповідник. Хвойні ліси і зелені саги листяних дерев щедро перемішуються з лісовими озерами. Тут є реліктові ліси, дубові гаї, поля ендемічних орхідей. Гніздяться більше 240 видів птахів, серед яких червонокнижні пелікани, лебеді, фламінго, білий орлан. У лісах водяться козулі, кабани, зайці і навіть вовки.
Геродот назвав цю землю Гелея – земля під густим лісом. Багатьом деревам на косі понад 200 років. Один древній дуб, може повідати нам свою шести вікову історію.
Часто Кінбурн називають Сивим. Ковила – унікальна рослина, росте на землі яка оралася більше 300 років. Його поля вкривають величезні луки Кінбурна, від цього він здається сивим.
Довгий час півострів був під владою турків і назва Кінбурн утворено від тюркського «Кілим Бурун» – довгий волосся. На закінчення Коси, в ХV столітті, турки побудували фортецю. Саме на Кімбурнской косі Суворов переміг турків і подарував Росії перемогу в Кримській війні.
Місцеві жителі та й досить багато туристів досі знаходять масу цікавих знахідок, які розповідають нам про ті героїчні події, які були в історії нашого краю. Це ядра знарядь і кулі мушкетів, солдатські бляхи і гудзики, шаблі і особисті речі солдат, козаків, офіцерів періоду Кримської війни. Про часи Великої Вітчизняної війни розповідають останки кораблів, особисті речі та зброю підняті аквалангістами з дна Кінбурнських вод.Особенний інтерес викликають знахідки Скіфського періоду – монети, статуетки, жіночі прикраси. Мене дуже вразили підняті із затонулого галери в районі Римби мармурові статуетки грецьких Геракла і Афродіти! Яке диво тримати в руках те, що створили людські руки багато сотень років тому!
